Дорогі наші учні, в цей нелегкий для України час кожна людина приносить користь країні на своєму місці. Ваше завдання – навчатися, опановувати шкільну програму, користуватися можливістю відкритого доступу до додаткової освіти, продовжувати розвивати свої таланти. Прочитані книжки, розв’язані задачі, нові знання та навички – це ваші маленькі кроки до успішного та щасливого майбутнього нашої країни.

На нас дивиться зараз весь світ. І нам конче потрібно бути вихованими й освіченими, бо ми європейська держава, яку нам дуже скоро треба буде відбудовувати й розбудовувати. Нашій країні будуть потрібні розумні, грамотні спеціалісти з широким світоглядом в різних галузях. І зараз найкращий час здобувати знання, щоб бути корисними своїй Батьківщині вже найближчим часом.

Що робити, щоб навчання було більш ефективним?

1. Слідкуйте за розкладом уроків. Старайтеся навчатися кожного дня. Переглядайте відео матеріали по темах, прикріплені в Classroom. Якщо у вас є можливість, старайтеся бути присутніми на онлайн зустрічах в Zoom. Намагайтеся виконувати завдання вчасно.

2. Звертайтеся за допомогою у навчанні до тих людей, які з вами поруч: до батьків, родичів. Телефонуйте або переписуйтеся з однокласниками з питань навчання.

3. Враховуйте, що для того, щоб зараз сконцентруватися на навчанні вам необхідно більше часу.

4. Якщо важко запам’ятати навчальний матеріал, робіть графічні та візуальні конспекти, щоб полегшити навчання.

5. Якщо буде виникати роздратування на непотрібність навчального матеріалу, то врахуйте, все тимчасове! Якщо програмою передбачений саме такі теми, то спробуйте їх засвоїти.

6. Нагадуйте собі, чому варто вчитися при будь-яких умовах. Вишукуйте щось цікаве в кожній навчальній темі, в кожному уроці.

7. Займайтеся творчістю: малюйте, співайте, майструйте, грайте в настільні ігри – це надасть вам сил.

8. Мрійте про те, як ми всі зустрінемося в школі, про те, що ви скоро побачите своїх друзів, однокласників, вчителів.

Що робити, щоб покращити свій емоційний стан?

Уміння керувати своїм емоційним станом зараз дуже важливо. Пропонуємо вам добірку методів, які допоможуть вам справитися з тривогою і роздратуванням.

Метод 1. «Квадрат»

Заплющте очі й подумки намалюйте квадрат. Сконцентруйтеся на правому верхньому куті фігури й на рахунок 1-2-3-4 зробіть глибокий вдих. Далі перейдіть до лівого кута квадрата й на рахунок 1-2-3-4 затримайте дихання. Затим перейдіть до лівого нижнього кута й на рахунок 1-2-3-4 видихніть. Відтак перейдіть до правого нижнього кута й знову повторіть вдих. Затримка дихання — видих. Кілька разів обведіть так квадрат, використовуючи цю техніку, і ви швидко повернетесь у стан рівноваги.

Метод 2. «Пошук кольорів»

Оберіть один який-небудь колір і в повній тиші протягом кількох хвилин шукайте предмети цього кольору. Ця вправа допомагає розфокусуватися з того, що токсично забирає вашу енергію.

Метод 3. «Кулак»

Стисніть пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Роблячи видих спокійно, не поспішаючи, стисніть сильніше. Потім, послаблюючи кулак, глибоко вдихніть повітря. Повторіть 5 разів. Далі спробуйте виконати цю вправу із заплющеними очима.

Метод 4. «Перемінне дихання»

Пальцем затуліть праву ніздрю. Дихайте лівою ніздрею спокійно, не глибоко. Потім затуліть пальцем ліве ніздрю. Дихайте правою ніздрею спокійно, не глибоко.

Метод 5. «Точковий масаж»

Промасажуйте легенько вказівними пальцями обох рук (до 10 разів) ділянки на лобі між бровами, на скронях і за вухами.

Метод 6. «Долоні»

Тріть долоні одна об одну, доки не відчуєте тепло. Це енергія сили. Далі «вмийтеся» долонями, промасажуйте пальцями мочки вух, розітріть вуха до тепла.

Метод 7. «Абстрагування у просторі»

Дуже проста й ефективна вправа. Заплющте очі, зосередьтеся на навколишніх звуках. Прислухайтеся до всього, що відбувається навколо, впродовж хвилини. Ви почуєте багато звуків, які не помічали раніше, та водночас зосередитеся на власному сприйнятті «тут і зараз».

Метод 8. «Повітряна куля»

Устаньте, заплющте очі, руки підніміть догори, наберіть повітря. Уявіть, що ви – велика повітряна куля. Стійте в такому положенні 1-2 хвилини, напружуючи всі м’язи тіла. Потім уявіть, що в кулі з’явися невеликий отвір. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслабляючи кисті, плечі, шию, хребет, ноги. Запам’ятайте це відчуття повного розслаблення. Виконуйте вправу до повного заспокоєння.

Метод 9. «Заспокійливе дихання»

Це дихання допоможе зняти дратівливість і заспокоїти нервову систему. Дихати потрібно носом. Зробіть глибокий вдих, видаючи звук, схожий на хропіння. Для цього треба трохи стиснути м’язи горла. Видих теж має бути аналогічним. Подихайте так кілька хвилин і ваше роздратування втратить колишню силу.

Метод 10. «Розслаблення»

Поставивши ноги на ширині плечей, нагніться вперед і розслабтеся. Голова, руки, плечі вільно звисають донизу. Дихання спокійне. Фіксуйте це положення 1-2 хвилини, після чого дуже повільно підніміться (так, щоб не запаморочилася голова).

А головне – не залишайтеся сам на сам із власними переживаннями. Якщо є така можливість, об’єднайтеся із сім’єю та рідними, діліться своїми почуттями з близькими людьми і підтримуйте один одного.

Бережіть себе та близьких! Все буде добре!

Інформація для батьків

Як підтримати дітей під час кризи/війни｜Підвищення психологічної стійкості дитини

У цьому відео досвідчений психолог розповідає про те, як підтримати дітей під час війни (кризи), як допомогти їм подолати стрес і підвищити їх психологічну стійкість. Підвищення психологічної стійкості зменшує негативний вплив травматичних подій на психіку дитини.

Поради батькам

У "шкільному” житті учні стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчувають невпевненість. Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

1. Глибоке дихання
Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, -хворобливість і хвилювання.

2. Фізичні навантаження
Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом.
Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили - домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Вчені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис
Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово
Читання цікавої книги сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр
Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції
З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя".

8. Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо у вас поганий настрій, то влаштуйте собі відпочинок на природі. А ще краще, якщо він буде з друзями.

10. Гра
Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це та діяльність, без якої дитина шести років не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити умови, необхідні для розгортання справжньої гри: ініціатива, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому доцільно батькам учнів першого класу подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час. Причому, чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку. Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей, поведінку уявних персонажів, їх ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Безпечний Інтернет: Батьки, будьте пильні!

Як стати щасливим: 8 порад з точки зору психології

1. Не завищуйте очікування

Вчені дійшли висновку, що люди почувають себе щасливішими, якщо їхні очікування, стосовно однієї й тієї ж події, були нижчими. Якщо простіше, то уявіть собі таку ситуацію. Вам і вашій подрузі чоловіки подарували на 8 березня абсолютно однакові набори каструль. Особисто ви очікували отримати в подарунок лише одну каструлю, а ваша подруга - теж одну, але не каструлю, а шубу з баргузинського соболя. Не важко здогадатися, хто з вас почуватиметься щасливішою в подібних обставинах, чи не так?

2. Ставте перед собою реальні цілі

У чомусь перекликається з першим пунктом. Різниця в тому, що очікування зазвичай пов'язані з тим, що ми хочемо отримати від інших людей, цілі - з тим, що ми хочемо отримати від самих себе. Якщо ви будете ставити перед собою реалістичні цілі, ви не тільки зможете частіше їх досягати і радітимете в момент їх досягнення, а й підвищите свою самооцінку.

Є такий вислів - "з'їжте слона по частинах". Тому що, звичайно ж, нікому не під силу з'їсти слона цілком за один раз. А по частинах - легко. Так і з вашими цілями. Напевно найглобальнішу і недосяжну мету можна розбити на багато маленьких і досяжних.

3. Живіть сьогоднішнім днем

Якщо ви знаходитесь в депресії - ви живете минулим. Якщо ви занепокоєні - ви живете майбутнім. Якщо ви знаходитесь у мирі - ви живете сьогодні.
Важко не погодитись з тим, що ні депресія, ні занепокоєння не зроблять вас щасливим. Отже, єдиний шлях до щастя - жити тут і зараз. Все просто, чи не так?

4. Будьте зайнятим

"- Лікарю, коли я кінчиком язика торкаюсь шматочка фольги, в якому до цього запекли картоплю, я відчуваю легке поколювання за вухом. Що це означає?

- Це означає, що у вас забагато вільного часу".

Як не крути, наявність великої кількості вільного часу, коли не знаєш, куди себе подіти, дуже сприяє роздумам про недосконалість і несправедливість цього світу. А ось у людей, які володіють даром в будь-якій ситуації знаходити собі заняття до душі, часу на тяжкі думки просто немає. Та й задоволення від заняття, яке вам подобається - дуже відчутна цеглинка у фундаменті вашого щастя.

5. Будьте вдячні за те, що маєте

"Я гнівався на Бога за відсутність кросівок до тих пір, поки не побачив людину без ніг". Все й справді пізнається в порівнянні. Спробуйте, коли вам погано, почитати книгу про жахи середньовічної інквізиції. Або подивіться який-небудь страшний фільм. Тільки не фантастичний фільм жахів, а фільм про страшні події, які відбувались в реальному житті з реальними людьми. Краще - з великою кількістю реальних людей. Наприклад, "Індокитай". Напевно, після цього власні проблеми здадуться вам просто нісенітницею, а ваше життя - втіленням любові та благодаті.

6. Не надавайте великого значення думкам інших людей про вас.

Середньостатистична людина витрачає безліч часу, енергії та нервових клітин на переживання про те, що думають про неї сусіди, друзі у фейсбуці, офіціанти в ресторані, водії таксі, люди в черзі... загалом, цей список нескінченний. Не зважаючи на це, ми чудово знаємо, що інші люди, в більшості випадків, про нас не думають взагалі.

Це важко зробити, але це міцне коло необхідно перервати. Є гарний вислів "тобі ж з ним не дітей хрестити". Ми рекомендуємо скористатися ним як індикатором для визначення тих категорій людей, чия думка взагалі не повинна вас турбувати. І перш, ніж засмучуватися через те, що сусідка в ліфті косо подивилася на вашу сумочку, задайте собі питання: "Я насправді готова псувати собі настрій і самооцінку через людину, яка не грає в моєму житті жодної ролі??".

7. Не опускайте руки

Слабкий не той, хто впав, а той, хто не знайшов у собі сил піднятися. Про Едісона і його лампочку всі знають, правда? "Я не терпів поразок. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють". Негативний результат - також результат. Загалом, всі події, які відбуваються в житті, можна розділити на приємні та корисні. Якщо ви будете сприймати свої невдачі, як події, які приносять вам корисний досвід, рано чи пізно, вони все частіше ставатимуть приємними. І потім, Едісон - це все ж дуже рідкісний випадок, а вам, скоріш за все, знадобиться набагато менше 10 тисяч спроб для втілення вашої мрії.

8. Підбадьорюйте та надихайте інших людей

У щасливої людини немає потреби самостверджуватися за рахунок інших, як це, зазвичай, роблять люди нещасні. Їй не потрібно шукати недоліки в оточуючих, щоб, порівнюючи їх із собою, виглядати краще у власних очах. Навпаки, щаслива людина хоче, щоб усі навколо були щасливі, а, отже, вірили в себе, реалізовували свої таланти, досягали успіху.
Ну і як тут не згадати старого Марка Твена? "Тримайтеся подалі від людей, які намагаються зменшити вашу значимість. Так чинять тільки маленькі люди. А дійсно великі вселяють вам відчуття, що ви теж можете стати великим". І з щастям така ж історія.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:

- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

- Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

- Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

- Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

- В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

- Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

- Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

* Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

* Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

* Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

* Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

* Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

* Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

* Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

* Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".

Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Поради батькам п’ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Вам важко з підлітком? Повірте, підлітку важче, ніж вам.

Ви помічаєте, що він погано навчається, має незадовільну поведінку, грубить, стає замкнутим, не може порозумітись з друзями, втрачає довіру до вас, стає нервовим. Отже, ваша дитина вступила в підлітковий вік.

Тому вам потрібно:

 любити дитину не за те що вона розумна чи гарна, а за те, що вона ваша рідна

 зрозуміти, що конфліктів з ровесниками, бунту проти батьків, незадоволення всім і собою у тому числі, дитині не уникнути. Тому ваше завдання-допомогти

 пам’ятати, що підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним

 не слід залишати дитину без нагляду, тому що в цей період внутрішній світ дитини дуже нестабільний

 не допускати недоліків та суперечностей в поведінці близьких і старших - вони сприймаються гостро і хворобливо

 не забувайте - у батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів
Пам’ятайте:

 Якщо дитину постійно критикують-вона вчиться ненавидіти

 якщо дитину висміюють-вона стає замкнутою

 якщо дитина живе у ворожнечі-вона вчиться агресивності

 якщо дитина зростає у докорах-вона починає жити з почуттям провини

 якщо дитина зростає в чесності-вона вчиться бути справедливою

 якщо дитина зростає в терпимості-вона вчиться сприймати інших

 якщо дитина живе у безпеці-вона вчиться вірити людям

 якщо дитину підбадьорюють-вона починає вірити в себе, якщо дитину хвалять-вона вчиться бути вдячною