У нашій шкільній родині знову втрата. Пішла з життя Антоненко Любов Степанівна, вчителька-пенсіонерка, людина прекрасної душі, відкритого і доброго серця. Висловлюємо щирі співчуття з приводу смерті жінки, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани.
Хтось із великих сказав: «Коли помирає особистість, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа, сутність». Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Любов Степанівну - учительку, яка виховала не одне покоління учнів, уміло навчаючи їх мудрості та відповідальності, усе своє життя вирізнялася стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю, енергійністю, працелюбством. Вона була особистістю справді неординарною, яскравою, людиною мудрою, чуйною, доброю, ніколи не забувала про проблеми тих, хто поруч.
Колектив школи висловлює співчуття з приводу смерті вчительки, розділяє скорботу і біль рідних, друзів, колег - усіх, хто знав і працював з Любов'ю Степанівною.
Світла пам'ять про Любов Степанівну завжди буде жити серед рідних, друзів, товаришів, колег, батьків та учнів школи і залишиться назавжди у наших серцях.
Мій любий вчителю, ти тільки знай:
Любов до тебе житиме завжди,
У будь-яку годину, будь-де ти пам'ятай:
Закладений тобою скарб в нас житиме віки.
